- гострокіл
- -ко́лу, ч., рідко.Те саме, що частокіл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
гострокіл — іменник чоловічого роду рідко … Орфографічний словник української мови
гострокінцевий — прикметник … Орфографічний словник української мови
гострокінцевий — а, е. Який має звужений, гострий кінець або верх … Український тлумачний словник
шардон — Гострокінцеве завершення залізних прутів огорожі, ґрат … Архітектура і монументальне мистецтво
гостроконечний — а, е. Те саме, що гострокінцевий … Український тлумачний словник
готика — I и, ж. Художній стиль європейського пізнього середньовіччя, який найяскравіше виявився в архітектурі й характеризувався легкими гострокінцевими будівлями, стрімко спрямованими вгору, та численним оздобленням скульптурами, склом і витонченим… … Український тлумачний словник
зірка — и, ж. 1) Самосвітне небесне тіло, що являє собою скупчення розжарених газів. || мн. Дрібні світні частинки; іскри. || перен. Доля, щастя, успіх. 2) перен. Про дуже видатну, прославлену людину. 3) Геометрична фігура з гострокінцевими, перев. п… … Український тлумачний словник
кілок — лка/, ч. 1) Груба палиця (іноді – жердина), загострена з одного кінця; паля, гострокіл. •• Вби/ти (заби/ти) оси/ковий кіло/к покінчити з чим небудь, остаточно знешкодити щось. Кілко/м стоя/ти (ста/ти) в го/рлі а) застрявати в горлі (про несмачну… … Український тлумачний словник
кінчастий — а, е, рідко. Те саме, що гострокінцевий … Український тлумачний словник
острокінчастий — а, е, діал. Гострокінцевий … Український тлумачний словник